Анатолій Урбанський в ефірі телеканалу «Південна хвиля»

23-03-2018
6

В ефірі студії телеканалу «Південна хвиля» голова обласної ради Анатолій Урбанський розповів про ключові питання, які були розглянуті під час сімнадцятої сесії обласної ради.

Ведучій: Чи не найбільший резонанс під час цієї сесії викликало питання про призначення на посаду директора художнього музею кандидатури Олександра Ройтбурда. І хоч депутатський корпус обласної ради не підтримав це питання, голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов своїм розпорядженням назначив Олександра Ройтбурда на цю посаду. Чи не призведе це до конфлікту між обласною радою та облдержадміністрацією?

Анатолій Урбанський: По-перше, між обласною радою і облдержадміністрацією не має жодних ознак неприязні або конфронтації. З приводу цього питання можу сказати, що українським законодавством передбачено проведення конкурсу для визначення кандидата та укладення з ним контракту. Цим питанням опікується облдержадміністрація. Але відповідно до статті 43 закону України про місцеве самоврядування до повноважень обласної ради належить вирішення питань щодо управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також призначення i звільнення їх керівників. Тут існує певна правова колізія. Тому за роз’ясненнями ми звернулись до Міністерства юстиції України і далі будемо вирішувати це питання в залежності від відповіді яку нам дадуть в міністерстві.

Ведучій: На сесії було чимало питань пов’язаних з екологією, зокрема, депутати підтримали виділення коштів на проведення науково-дослідних робіт і порятунок Куяльницького лиману. Хотілось би докладніше поговорити про ситуацію з лиманами в Одеському регіоні.

Анатолій Урбанський: Ситуація з Куяльницьким лиманом досить серйозна і ми повинні оперативно і ефективно вирішити це питання. Але ми не можемо одразу вирішити всі проблеми лиманів Одещини. На жаль, бюджет нам цього не дозволяє. Тому ми поступово і поетапно намагаємось концентрувати увагу на якомусь одному об’єкті, як це було з Тилігульським лиманом, а потім вже переходити до іншого. Тільки так можна досягти результатів, які побачать жителі області. Наприклад, з моменту відкриття каналу Чорне море-Тилігульський лиман наприкінці минулого року, солоність води у лимані почала знижуватись, рівень води підвищується і до лиману повертається риба.

На цій сесії в рамках співфінансування ми підтримали виділення 2,5 млн. грн. на завершення робіт з порятунку Тилігульского лиману та очікуємо надходження близько 25 млн. грн. з державного бюджету. Таким чином вже у нинішньому році ми плануємо завершити майже всі роботи, пов’язані з порятунком лиману.

Більше 5,5 млн. гривень буде виділено у цьому році на проведення науково-дослідних робіт  з гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного та медикобіологічного обстеження стану Куяльницького лиману та морської води з Одеської затоки, а також на заходи щодо оптимізації водного балансу та гідроекологічного навантаження басейну річки Великий Куяльник, яка насичує лиман водою.

Протягом року спеціалісти, науковці та представники профільних служб будуть вивчати ситуацію навколо лиману. Адже зараз існує багато пропозицій, щодо подальших дій з порятунку лиману. Зокрема, дехто пропонує розпочати розчистку русла ріки Великий Куяльник, також йде мова про необхідність реконструкції очисних споруд з подальшим спрямуванням очищеної води до лиману. Але по цим пропозиціям також виникає багато питань. Чи буде ця очищена вода сприяти подальшому відновленню екосистеми лиману? Чи вистачить води у річці Великий Куяльник для оптимального насичення лиману? Для того щоб відповісти на ці питання треба провести комплексне дослідження водойми, потім вже визначитись з найбільш прийнятним варіантом. І після цього також ми плануємо звернутись до наших колег депутатів у Верховній Раді з проханням допомогти у вирішенні питання шляхом співфінансування з обласного та державного бюджету. На прикладі Тилігульського лиману ми знаємо, що це працює.

Ведучій: На сесії депутатський корпус також підтримав звернення до Верховної Ради щодо відсутності фінансування з державного бюджету лісного господарства Одеської області. На скільки дієва ця міра і чи може обласна рада вжити якихось додаткових заходів для вирішення питання?

Анатолій Урбанський: Схожа ситуація, якщо ви пам’ятаєте, у нас була з ветеринарною службою, яка теж припинила отримувати фінансування з держбюджету і в результаті по області стрімко зросла кількість небезпечних захворювань тварин, що дуже неприємно вдарило по сільському господарству, туристичній галузі і іміджу Одещини в цілому. Тоді ми також звернулись до депутатів Верховної ради і згодом фінансування було відновлено. Зараз серйозною проблемою залишається знищення лісосмуг. У тісному співробітництві з лісним господарством області ми розробляємо концепцію з протидії знищенню лісових насаджень і їх поступовому відновленню. Але повноважень обласної ради недостатньо для комплексного вирішення цього питання, тому ми сподіваємось, що у Верховній Раді та в уряді підтримають наше звернення.

Ведучій: Чи були під час сесії підтримані зміни до програм, які б стосувались проблеми утилізації побутових відходів?

Анатолій Урбанський: Так, це дійсно актуальне питання для жителів Одеської області, адже проблема з забрудненням навколишнього середовища побутовими відходами стає с кожним роком все більш серйознішою. Але, хочу вам сказати, що питання, наприклад, будівництва сміттєпереробного заводу можна вирішити тільки шляхом залучення інвестора. Зараз йде активна робота у цьому напрямку. Існує доцільність будівництва такого заводу поблизу м. Одеса. Цим питанням, до речі, досить щільно займається Одеська міська рада. Від себе ми пропонуємо створити по області мережу пунктів по збору та обробці побутових відходів, які потім будуть поступати на сміттєпереробний завод для отримання енергії, або якихось інших продуктів переробки.

Ще одним важливим питанням, яке було підтримано на цій сесії, є виділення коштів на утилізацію небезпечних хімічних речовин, які ще з радянських часів залишились на складах і зараз становлять небезпеку для людей і навколишнього середовища. Це невикористані хімічні добрива, які зараз зберігаються у приміщеннях, що не відповідають вже нормам для зберігання такого типу речовин. Таким чином виникає загроза забруднення навколишнього середовища, питної води, отруєння людей.

6 7 5