Анатолій Урбанський відповів на питання одеських журналістів

11-10-2017
2

Голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський дав відверті відповіді на гострі запитання під час інтерв’ю у телепроекті «Завтрак у мамы» – популярному серед політиків, громадських та культурних діячів, науковців,  підприємців, одеситів та жителів регіону. Очільник облради розповів про розвиток зимових видів спорту в Одесі, про Аккерманську фортецю у місті Білгород-Дністровський, поділився своїми думками про реформи в Україні та їх поступове втілення у життя Одещини.

Ведуча: Анатолію Ігоровичу, не без ваших зусиль великий хокей повертається в Одесу. Скажіть будь ласка, ви дійсно вважаєте, що в нашому спекотному південному місті ми дійсно можемо сформувати олімпійську збірну України з хокею?

Анатолій Урбанський: Зауважу, що поки що фігурне катання повернулося до Одеси. Стосовно олімпійської збірної з хокею, то, на мою думку, кожна дитина повинна мати можливість отримати гарну фізичну підготовку, у тому числі з хокею. Але, в першу чергу, не слід забувати про одеську школу фігурного катання, широко відому далеко за межами нашої держави, завдяки  перемогам Оксани Баюл, Дмитра Дмитренка, Світлани Пристав та В’ячеслава Ткаченка, Ірини Романової та Ігоря Ярошенка. Тож ми прагнемо повернути колишній лоск та велич фігурному катанню.

Ведуча: Анатолію Ігоровичу, ви як себе позиціонуєте – політик чи господарник?

Анатолій Урбанський: Посада голови обласної ради, на мій погляд, в першу чергу посада господарника. Тому що я закликаю своїх колег більше акцентувати увагу на рішенні господарчих питань, котрі вкрай необхідні Одеській області. А вже по-друге я – політик.

Ведуча: Анатолію Ігоровичу, до проблеми північної стіни Аккерманської фортеці у місті Білгород-Дністровський зараз прикута увага всього світу. За багатовіковий період існування цього архітектурного комплексу, стіну намагалася врятувати не одна імперія. Яким чином ви зможете врятувати її?

Анатолій Урбанський: Як депутат і голова обласної ради, я зробив для рішення цього питання все можливе і навіть неможливе. Ми знайшли кошти в бюджеті на фінансування робіт, виконаних підрядником (до речі, він дістався нам «у спадок» від попередньої каденції) та здійснюємо максимум зусиль для того, аби він виконав свої зобов’язання перед громадою міста Білгород-Дністровський. До речі, нещодавно була робоча нарада, де ми ретельно обговорювали питання щодо ходу робіт в Аккерманській фортеці, маємо надію, що зможемо врятувати дану пам’ятку архітектури.

Ведуча: Ви часто буваєте з робочими візитами в Одеській області. Який настрій у жителів сіл та селищ, чи не утомилися вони від реформ?

Анатолій Урбанський: За останні два роки, завдяки реформі децентралізації почали пробиватися перші паростки покращення соціальної сфери. Так, ще надто зарано говорити про якусь глобальну перемогу, але в очах людей почала з’являтися надія. Пам’ятаю, коли на початку своєї каденції я вперше приїхав до Балти, люди жалілися, що дорога Кодима – Балта – Криве Озеро, яка з’єднує їх місто з Київською трасою не ремонтувалася десятки років і водії вантажівок просто відмовляються до них їхати, що суттєво впливало на економічний розвиток міста. Ми знайти кошти в обласному та державному бюджетах та закінчуємо ремонтувати даний відрізок шляху. На разі Балтська громада являється найбільшою громадою не лише Одещини, а й України. До речі, ремонту доріг у нинішньому році сприяє фінансування у рамках Митного експерименту, який підтримала Верховна Рада (перевиконання плану по надходженню від Митної служби, коли 50 % надходить до державного бюджету і 50 % – на ремонт доріг).

У рамках децентралізації, якщо взяти приклад обласний бюджет, то він дещо втратив, але обласні центри – придбали. Наприклад, бюджет розвитку міста Одеса – 3 млрд 700 млн гривень. Якщо говорити по державний бюджет, то область як отримувала так і отримує по закону медичну та освітню субвенції.

Ведуча: В обласній раді шість політичних фракцій, 84 депутати (разом з вами). Таке розмаїття! Як вам працюється разом? 

Анатолій Урбанський: Я народився в Одесі, де проживають люди 133 національностей, кожна з яких має свою «родзинку» і темперамент. Все життя одесити могли мирно співіснувати, знаходити спільну мову та домовлятися. Так само і з депутатами.
3 1