Паспорт області

 

Символіка області
Герб регіону

Прапор регіону

Дата утворення області: 27 лютого 1932 року
Керівництво області Голова обласної ради

Урбанський Анатолій Ігорович

1975 року народження,

освіта вища, у 1997 році закінчив Одеський державний морський університет, спеціальність – організація перевезень і управління на морському транспорті, кваліфікація – інженер з експлуатації морського транспорту.

Член партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

На посаді з 12 листопада 2015 року.

     

Голова обласної державної адміністрації

Stepanov

 

Степанов Максим Володимирович 

1975 року народження,

освіта вища, у 1998 році закінчив Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, лікувальна справа, лікар – лікувальник; у 2004 році закінчив Київський національний економічний університет, міжнародна економіка, магістр з міжнародної економіки.

Позапартійний.

На посаді з 12 січня 2017 року

 

Одеський міський голова

Trukhanov

Труханов Геннадій Леонідович

1965 року народження,

освіта вища,

закінчив Одеський вищий артилерійський командний ордена Леніна училищі ім. Фрунзе, по закінченні якого отримав звання лейтенанта, спеціальність – інженер з ремонту та експлуатації автомобільної техніки;

у 2006 році закінчив Київський національний університет внутрішніх справ,  кваліфікація – юрист,

у 2013 році завершив навчання в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Позапартійний.

На посаді з 27 жовтня 2015 року.

(http://omr.gov.ua/ru/mayor/59767)

 

Адміністративна карта областіOd_oblast
Центр області – місто Одеса

 

Відстань від обласного центру до Києва

залізницею

654 км

автодорогами

489 км

Географічні дані та ресурсний потенціал

Територія області, тис. кв. км/% території України:

33,31 тис. кв. км

(5,5% території України)

Межує із 3-ма областями України:

Вінницькою, Кіровоградською, Миколаївською обл., республікою Молдова та Румунією

Середня температура зимова/літня, t° за Цельсієм

-2º до -5º С/ +21º до +23º С

Середньорічні опади, мм

від 340 до 460 мм

Природа, ландшафт

північна частина області розташована в лісостеповій, а південна – в степовій зоні

Наявні природні копалини

пісок, вапняк, глина, граніт та підземні мінеральні води

Ґрунти

чорноземи південні і звичайні,
середньо- і мало гумусні

Лісові ресурси

площа лісового фонду становить
223,6 тис. га, з них 198,9 тис. га вкрито лісом. Хвойні насадження займають 13% вкритої лісом площі, твердолистяні – 80%, м’яко листяні та інші – 7%

Водні ресурси

(в тому числі мінеральні води)

3 великі річки – Дунай, Дністер та Південний Буг. Всього в області нараховується 1143 річки та їхні притоки, 30 озер площею приблизно 28,5 тис. га,
15 лиманів, 68 водосховищ та 997 ставків. Розвідані та експлуатуються Куяльницьке, Одеське, Сергіївське та інші родовища мінеральних вод

Демографічні дані

2015 р.

2016 р.

Всього населення, тис. осіб/% населення України

2390,3 /5,6% населення України

2386,5

/5,6% населення України

Щільність населення, осіб/км кв.

71,8

Природний рух:

народжуваність, тис. осіб

27,4

26,4

смертність, тис. осіб

34,5

33,6

природний приріст (скорочення), тис. осіб

– 7,1

7,2

Сальдо міграції, тис. осіб

4,3

3,4

Міське населення, %

66,8

66,8

Сільське населення, %

33,2

33,2

Діти, тис. осіб

Пенсіонери, тис. осіб

641,9

Рівень зайнятості населення, %

57,5

56,7

Рівень зареєстрованого безробіття, %

1,1

1,2

Національний склад населення, в %:

  • українці

62,8

  • росіяни

20,7

  • болгари

6,1

  • молдовани

5,0

  • гагаузи

1,1

  • євреї

0,6

  • білоруси

0,5

  • інші

3,2

Коротка історична довідка

Систематичне заселення та господарське освоєння території, на якій розташована Одеська область, відбувалось з початку ХІХ ст. До середини 30-х років ХІХ ст. переселенський рух носив в основному землеробський характер, однак швидке зростання міст та зменшення вільних резервів державних земель посилили роль неземлеробського міграційного руху в міста.

У першій половині ХІХ ст. північно-західне Причорномор’я виконувало функції транзитної території, якою проходив на експорт хліб. Завдяки своєму унікальному економіко-географічному положенню Одеса перетворилась на головний порт з вивозу зерна, який уже в середині ХІХ ст. за обсягами перевищив вантажообіг Петербурзького порту.

Багато нинішніх особливостей Одеської області обумовлені специфікою її історичного розвитку. Гостра потреба у робочих руках на незасвоєних територіях призвела до різних послаблень для бажаючих оселитися тут. Приваблені пільгами, у Причорномор’я потяглися й іноземці – болгари, німці, гагаузи, албанці. Дароване Одесі право «Порто-франко» стимулювало господарську активність нових жителів краю. Багаторічне спільне проживання представників різних народів і конфесій сприяло становленню неповторного менталітету одеситів, у якому ділова ініціативність поєднується з національною і релігійною толерантністю. Необхідно відзначити, що ці риси властиві жителям Одеської області й сьогодні.

Надзвичайно важливим чинником, який сприяв господарському освоєнню та заселенню краю, було будівництво на території нинішньої Одеської області залізниць. Цей фактор разом з наявністю різних видів сільськогосподарської сировини мав вирішальний вплив на швидкий розвиток обробної промисловості Одеси. Наприкінці ХІХ ст. в Одесі було майже 500 промислових підприємств, на яких працювало 16 тис. робітників. Будувались вовняні фабрики, було налагоджено виробництво канатів, розвивався рибний промисел, виноробство, борошномельне виробництво, сільськогосподарське машинобудування. Швидкими темпами розвивався морський порт.

Збільшення робочої сили мало вирішальний вплив на зростання міських поселень та портових центрів. Вздовж торгових трактів виникали невеликі міські поселення, які набували функцій місцевих центрів торгівлі зерном. В них також починають розвиватися різні ремесла, а в деяких з’являються фабрично-заводські підприємства (Балта, Ананьїв та ін.). На початок ХХ ст. Одещина характеризувалась суцільним заселенням з відносно рідкою мережею міських та сільських населених пунктів.  

Історія власне Одеської області почалася у лютому 1932 року, коли 4-а позачергова сесія ВУЦВК прийняла рішення про введення нового адміністративно-територіального розподілу в Українській РСР. Однією з п’яти новостворених областей стала Одеська область. Утім, тоді вона мала зовсім інші межі. Досить сказати, що в її складі було чотири міста обласного підпорядкування – Одеса, Зинов’євськ (нині – Кіровоград), Миколаїв і Херсон. По суті область охоплювала територію, що сьогодні називається Українським Причорномор’ям. Лише у 1954 році, після численних перекроювань меж, Одеська область набула своїх нинішніх обрисів

Адміністративно-територіальний устрій

Районів

Населених пунктів всього

26

1176

у тому числі:

  • міст обласного значення

9

  • міст районного значення

10

  • селищ міського типу

33

  • селищ

23

  • сіл

1101

Об’єднаних територіальних громад

12

у тому числі:

  • міських

2

  • селищних

3

  • сільських

7

Найбільші міста

  • м. Одеса

1010,8 тис. жителів

  • м. Ізмаїл

71,7 тис. жителів

  • м. Чорноморськ

72,5 тис. жителів

  • м. Білгород-Дністровський

57,0 тис. жителів

  • м. Подільськ

40,7 тис. жителів

  • м. Южне

32,2 тис. жителів

  • м. Теплодар

10,2 тис. жителів

Органи місцевого самоврядування

Районних рад

Районних у містах рад

26

Міських (міст обласного значення) рад

9

Міських (міст районного значення) рад

10

Селищних рад

29

Сільських рад

394

Склад обласної ради

Всього депутатів, осіб

84

із них за суб’єктами висування:

%

осіб

Політична Партія «Опозиційний блок»

27,38

23

ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ»

26,19

22

Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»

13,10

11

Політична партія «ДОВІРЯЙ ДІЛАМ»

14,29

12

Партія «ВІДРОДЖЕННЯ»

9,52

8

Політична партія «Наш край»

9,52

8

Всього депутатів місцевих рад, осіб

7598

із них: за суб’єктами висування:

%

осіб

Політична Партія “Опозиційний блок”

8,05

612

Політична партія Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”

7,61

578

ПАРТІЯ “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА “СОЛІДАРНІСТЬ”

7,17

545

Політична партія “Наш край”

5,75

437

Аграрна партія України

3,05

232

Партія “ВІДРОДЖЕННЯ”

2,38

181

Радикальна Партія Олега Ляшка

1,00

76

Політична партія “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ”

0,58

44

Політична партія “Конкретних справ”

0,58

44

Народна Партія

0,41

31

Партія Сергія Тігіпка “Сильна Україна”

0,32

24

Політична партія “Громадянська позиція”

0,29

22

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ “УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП”

0,17

13

Партія Пенсіонерів України

0,16

12

Політична партія “Нова держава”

0,14

11

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ “СОЦІАЛІСТИ”

0,14

11

Українська морська партія Сергія Ківалова

0,13

10

Політична партія “Об’єднання “САМОПОМІЧ”

0,12

9

Політична партія «НАРОДНИЙ ФРОНТ»

0,05

4

Молодіжна партія України

0,04

3

Патріотична партія України

0,03

2

Політична партія “Сила людей”

0,03

2

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ “ПАРТІЯ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ СЕРГІЯ КАПЛІНА”

0,03

2

Політична партія “ПАТРІОТ”

0,03

2

Українська партія честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю

0,01

1

самовисування

61,73

4690

Транспортна

інфраструктура

Залізничні колії

Автошляхи

Аеропорти

Порти

у тому числі:

– морські

– річкові

Трубопроводи

1066,5 км

8297,3 км

2

8

7

1

1627 км

Питома вага області в економіці України за обсягом (у %)

2015 р.

2016 р.

Промислове виробництво

3,0

2,8

Продукція сільського господарства

4,4

4,7

Продукція будівництва

7,8

9,0

Експорт товарів, послуг

4,5/ 9,2

4,2/8,1

Імпорт товарів, послуг

2,6

3,2/2,5

Роздрібний товарооборот

7,1

7,2

Питома вага виробництва основних галузей промисловості відносно до України в цілому, %

Промисловість, всього

3,0

2,8

  • машинобудування

6,9

3,7

  • виробництво харчових продуктів

22,6

5,0

  • виробництво хімічних речовин та хімічної продукції

4,1

8,1

  • металургійне виробництво

3,9

0,9

  • постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

19,0

2,4

Структура промислового виробництва, %:

Промисловість, всього

100

100

  • машинобудування

7,3

8,1

  • виробництво харчових продуктів

30,4

38,9

  • текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

0,9

0,9

  • виробництво хімічних речовин і хімічної продукції

24,3

8,3

  • металургійне виробництво

4,0

5,0

  • постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

21,1

23,4

  • інші

7,5

15,4

Агропромисловий потенціал

Земельний фонд всього, тис. га

3331,4

3331,4

у тому числі:

– сільгоспугіддя, тис.га / % від всіх сільгоспугідь України

2591,8

1371,8

/6,9%

з них рілля

2075,5

1323,0

/6,9

Суб’єкти господарювання, од.

5107

– фермерські господарства

5153

5082

– господарські товариства

502

– приватні підприємства

311

– колективні підприємства

112

Валова продукція сільгоспвиробництва, млн. грн./ % від виробленої в Україні

10642,1/

4,4

11881,2/

4,7

рослинництво, %

5,1

5,4

тваринництво, %

3,0

2,8

Валовий збір та питома вага основної продукції рослинництва в загальних обсягах України, млн. т/%:

зернові

3489,0

4520,8/ 6,8%

цукрові буряки

соняшник

755,3

857,3/

6,3%

овочі

436,5

347,5/

3,7%

виноград

238,7/

253,8/

Виробництво продукції тваринництва та питома вага в Україні:

м’ясо, тис.т/%

48,8

69,9

/2,1%

молоко, тис.т/%

385,3

363,36

/3,5%

яйця, млн.шт./%

355,0

322,4

/2,1%

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності області:

Зовнішньоекономічна

діяльність

експортери

818

імпортери

1196

Географія експорту, %:

країни СНД

10,0

7,9

країни ЄС

23,5

25,3

країни Азії

39,3

51,6

країни Америки

4,4

2,1

Структура експорту, %:

  • продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

28,4

11,9

  • продукти сільського господарства та харчової промисловості

60,7

76,3

  • недорогоцінні метали та вироби з них

3,9

3,2

  • машини, обладнання та механізми

3,5

4,2

  • мінеральні продукти

0,2

0,14

засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби

0,5

0,34

інші товари

0,0

Обсяг зовнішньоторговельного обороту, млн. дол. США:

всього

3715,8

3687,5

експорт

2606,1

2306,1

імпорт

1109,7

1381,4

сальдо

1496,4

924,7

Залучення інвестицій

Підприємств з іноземними інвестиціями, одиниць

1164

1164

Обсяг залучених іноземних інвестицій:

всього, млн. дол. США

1337,4

1331,3

на одного мешканця, дол. США

558,0

560,0

Соціальна та гуманітарна сфера

Наука, освіта

Кількість організацій, які виконують наукові дослідження, розробки, од

49

Чисельність науковців, осіб

2030

Чисельність докторів наук, осіб

151

Чисельність кандидатів наук, осіб

450

ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, одиниць/студентів

21/

97,9

21/

99,0

ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, одиниць/студентів, тис. осіб

19/

14,6

19/

14,5

Професійно-технічні навчальні заклади, одиниць/студентів, тис. осіб

39/

17,6

38/

15,7

Денні загальноосвітні навчальні заклади, одиниць/учнів, тис. осіб

869/

240,2

867/

248,8

Постійні дошкільні заклади, одиниць/дітей, тис. осіб

756/

74,6

756/

75,5

Навчально-виховні заклади (інтернати), одиниць/учнів, тис. осіб

23/

2699

Дитячі позашкільні установи, одиниць/учнів, тис. осіб

Охорона здоров’я

Лікувальні заклади, одиниць

90

Ліжковий фонд, тис. одиниць

19,7

Забезпеченість лікарняними ліжками на 10 тис. населення, одиниць

82,8

Амбулаторно-поліклінічні заклади, одиниць

518

Чисельність лікарів, осіб

11,2

Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення, осіб

47,0

Санаторії-профілакторії, одиниць/ліжок

3

Культура

Театри

7

7

Філармонії

1

1

Кінотеатри

19

19

Бібліотеки

861

825

Будинки культури

Клуби

735

734

Музеї (включаючи філії)

11

13/5

Дитячі музичні школи

46

46

Дитячі школи мистецтв

15

15

Спорт і туризм

Спортивні школи

67

Стадіони (на 1500 і більше місць)

65

30

Спортивні зали

809

814

Спортивні майданчики

1937

2563

Плавальні басейни

44

54

Тренажерні зали

286

336

Туризм всього, (тис. осіб)

45,8

59,1

у тому числі іноземних

1,1

2,1

– на 1 грудня 2016 року.