Паспорт області

Символіка області
Герб регіону

Прапор регіону

Дата утворення області: 27 лютого 1932 року

Керівництво області

Голова обласної ради

С_В_Паращенко

Паращенко Сергій Володимирович

1972 року народження,

освіта вища, у 2005 році закінчив закінчив Національну Академію внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство», юрист.

Член ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ».

На посаді з 21 серпня 2019 року

Голова обласної державної адміністрації

     КУЦИЙ

Куций Максим Васильович

1982 року народження,

освіта вища, у 2004 році закінчив Національну Академію внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство», юрист.

На посаді з 11 жовтня 2019 року

Одеський міський голова

Trukhanov

Труханов Геннадій Леонідович

1965 року народження,

освіта вища, закінчив Одеський вищий артилерійський командний ордена Леніна училище ім. Фрунзе, після закінчення якого отримав звання лейтенанта та здобув кваліфікацію інженера з ремонту та експлуатації автомобільної техніки; у 2006 році закінчив Київський національний університет внутрішніх справ, де здобув кваліфікацію юриста, у 2013 році завершив навчання в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Позапартійний.

На посаді з 27 жовтня 2015 року

(http://omr.gov.ua/ru/mayor/59767)

 

Адміністративна карта областіOd_oblast
Центр області – місто Одеса

 

 

 

Відстань від обласного центру до Києва

залізницею

654 км

автодорогами

489 км

Географічні дані та
ресурсний потенціал

Територія

області, тис. кв. км/% території України:

33,3

тис. км2 (5,5% території України)

Межує із 3-ма областями України:

Вінницькою,

Кіровоградською, Миколаївською обл.,

республікою
Молдова та Румунією

Середня

температура зимова/літня, t° за Цельсієм

-2º до -5º С/

+21º до +23º С

Середньорічні
опади, мм

від 340 мм до 460 мм

Природа,
ландшафт

північна частина області розташована в

лісостеповій, а південна – в степовій зоні

Наявні
природні копалини

пісок, вапняк, глина, граніт та підземні
мінеральні води

Ґрунти

чорноземи південні і

звичайні,
середньо- і мало гумусні

Лісові
ресурси

Площа

лісового фонду становить 223,4 тис. га, що складає
6,7% від загальної площі землі

області.

Водні
ресурси

(в тому числі
мінеральні води
)

3 великі річки: Дунай, Дністер та Південний Буг. Всього в області нараховується:

·    1134 річки та їхні притоки;

· 45 озер;

· 15 лиманів,

· 68 водосховищ;

· 992 ставків.

Розвідані та експлуатуються Одеське, Куяльницьке, Кароліно-Бугазьке, Сергіївське та інші родовища мінеральних вод

Демографічні дані

 

2018
р.

2019
р.

Всього

населення, тис. осіб/% населення України

2 380,3/

5,6

2377,2/

5,8

 

 

 

Природний
рух:

 

 

народжуваність,
тис. осіб

23,1

20,9

 

 

смертність,
тис. осіб

33,6

33,1

 

 

природний
приріст (скорочення), тис. осіб

10,4

 

-12,2

 

 

 

 

Сальдо
міграції, тис. осіб

7,7

9,1

 

 

Міське
населення, %

66,9

61,7

Сільське
населення, %

33,1

32,8

Діти,
тис. осіб

464,0

468,8

Пенсіонери,
тис. осіб

621,6

 

522,7

Рівень
зайнятості населення, %

(працездатного
віку)

67,0

68,1

 

 

 

Рівень
безробіття, %

(працездатного
віку)

6,6

6,1

 

 

 

Національний
склад населення, в %:

перепис
2001 року

–    українці

62,8

–    росіяни

20,7

–    болгари

6,1

–    молдовани

5,0

–    гагаузи

1,1

–    євреї

0,6

–    білоруси

0,5

–    інші

1,9

Коротка
історична довідка

Систематичне

заселення та господарське освоєння території, на якій
розташована Одеська область, відбувалось з початку ХІХ
ст. До середини 30-х років ХІХ ст. переселенський рух
носив в основному землеробський характер, однак швидке
зростання міст та зменшення вільних резервів державних
земель посилили роль неземлеробського міграційного
руху в міста.

У першій половині ХІХ ст. північно-західне Причорномор’я
виконувало функції транзитної території, якою проходив
на експорт хліб. Завдяки своєму унікальному економіко-
географічному положенню Одеса перетворилась на
головний порт з вивозу зерна, який уже в середині ХІХ
ст. за обсягами перевищив вантажообіг Петербурзького
порту.

Багато нинішніх особливостей Одеської області обумовлені
специфікою її історичного розвитку. Гостра потреба у
робочих руках на незасвоєних територіях призвела до
різних послаблень для бажаючих оселитися тут.
Приваблені пільгами, у Причорномор’я потяглися й
іноземці – болгари, німці, гагаузи, албанці. Дароване
Одесі право «Порто-франко» стимулювало господарську активність нових жителів
краю. Багаторічне спільне проживання представників
різних народів і конфесій сприяло становленню
неповторного менталітету одеситів, у якому ділова
ініціативність поєднується з національною і релігійною
толерантністю. Необхідно відзначити, що ці риси
властиві жителям Одеської області й сьогодні.

Надзвичайно важливим чинником, який сприяв господарському освоєнню
та заселенню краю, було будівництво на території
нинішньої Одеської області залізниць. Цей фактор разом
з наявністю різних видів сільськогосподарської
сировини мав вирішальний вплив на швидкий розвиток
обробної промисловості Одеси. Наприкінці ХІХ ст. в
Одесі було  майже  500  промислових  підприємств,   на   яких   працювало   16
тис. робітників.

Будувались вовняні фабрики, було налагоджено виробництво канатів,
розвивався рибний промисел, виноробство, борошномельне
виробництво, сільськогосподарське машинобудування.

Швидкими темпами розвивався морський порт.

Збільшення робочої сили мало вирішальний вплив на зростання
міських поселень та портових центрів. Вздовж торгових
трактів виникали невеликі міські поселення, які
набували функцій місцевих центрів торгівлі зерном. В
них також починають розвиватися різні ремесла, а в
деяких з’являються фабрично – заводські підприємства
(Балта, Ананьїв та ін.). На початок ХХ ст. Одещина
характеризувалась суцільним заселенням з відносно
рідкою мережею міських та сільських населених пунктів.

Історія власне Одеської області почалася у лютому 1932 року,
коли 4-а позачергова сесія ВУЦВК прийняла рішення про
введення нового адміністративно-територіального
розподілу в Українській РСР. Однією з п’яти
новостворених областей стала Одеська область. Утім,
тоді вона мала зовсім інші межі. Досить сказати, що в
її складі було чотири міста обласного підпорядкування
– Одеса, Зинов’євськ (нині – Кропивницький), Миколаїв
і Херсон. По суті область охоплювала територію, що
сьогодні називається Українським Причорномор’ям.

Лише у 1954 році, після численних перекроювань меж, Одеська
область набула своїх нинішніх обрисів.

Адміністративно-

територіальний

устрій

Районів

26

Населених
пунктів всього

1 175

у
тому числі
:

міст
обласного значення

9

міст
районного значення

10

селищ
міського типу

33

селищ

23

сіл

1 100

Об’єднаних
територіальних громад

37

у
тому числі
:

 

міських

5

селищних

10

сільських

22

Найбільші
міста

(наявне
населення, тис. жителів)

 

м.
Одеса

1 017,7

 

м.
Чорноморськ

71,7

 

м.
Ізмаїл

71,3

 

м.
Білгород-Дністровський

55,8

 

Органи
місцевого самоврядування

Районних

рад Районних у містах рад

26

Міських
(міст обласного значення) рад

9

Міських
(міст районного значення) рад

10

Селищних
рад

33

Сільських
рад

298

Склад

обласної ради Всього депутатів, осіб

84

із
них за суб’єктами висування:

%

осіб

Політична
Партія «Опозиційний блок»

27,38

23

ПАРТІЯ
«БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА

«СОЛІДАРНІСТЬ»

26,19

22

Політична

партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»

13,10

11

Політична
партія «ДОВІРЯЙ ДІЛАМ»

14,29

12

Партія
«Відродження»

9,52

8

Політична
партія «Наш край»

9,52

8

Всього
депутатів місцевих рад, осіб

6671

із
них: за суб’єктами висування:

%

осіб

Політична

партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»

9,82

655

Політична
Партія «Опозиційний блок»

7,95

530

ПОЛІТИЧНА

ПАРТІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» (ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА
ПОРОШЕНКА»

«СОЛІДАРНІСТЬ»

7,27

485

Політична
партія «Наш край»

6,1

407

Аграрна
партія України

3,61

241

Партія
«Відродження»

2,71

181

Політична
партія «Радикальна Партія

Олега
Ляшка (Радикальна партія Олега Ляшка)

0,9

60

Політична
партія «ДОВІРЯЙ ДІЛАМ»

0,68

45

ПОЛІТИЧНА
ПАРТІЯ «СЛУГА

НАРОДУ»

0,53

35

Народна
Партія

0,5

33

Політична

партія «КОНКРЕТНИХ СПРАВ»

0,39

26

Політична

партія «Громадянська позиція»

0,33

22

Партія
Сергія Тігіпка «Сильна Україна»

0,3

20

Політична
партія «Об’єднання

«САМОПОМІЧ»

0,23

16

Українська

морська партія Сергія Ківалова

0,21

14

ПОЛІТИЧНА

ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП»

0,2

13

Партія
Пенсіонерів України

0,18

12

ПОЛІТИЧНА
ПАРТІЯ «СОЦІАЛІСТИ»

0,18

12

Політична
партія «Ліва опозиція»

(Політична
партія «Нова держава»)

0,13

9

Політична

партія «НАРОДНИЙ ФРОНТ»

0,09

6

Політична
партія «ЗА ЖИТТЯ»

0,06

4

Молодіжна
партія України

0,04

3

ПОЛІТИЧНА

ПАРТІЯ «СОЦІАЛ- ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ» (ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ
«ПАРТІЯ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ СЕРГІЯ

КАПЛІНА»

0,03

2

Політична

партія «РУХ НОВИХ СИЛ ЗА МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ»

0,03

2

Політична
партія «Сила людей»

0,03

2

Політична
партія «ПАТРІОТ»

0,03

2

Українська
партія честі, боротьби з корупцією та організованою

злочинністю

 

0,01

 

1

Самовисування

57,46

3833

Транспортна
інфраструктура

Залізничні
колії

1043,6
км

Автошляхи

8327,9
км

Аеропорти

2

Порти
, у тому числі:

8


морські

7


річкові

1

Трубопроводи

1
627,0 км

Питома

вага області в економіці України за обсягом (у %)

 

2018
р.

2019
р.

Промислове
виробництво

2,3

2,5

Продукція сільського господарства

4,4

3,8

 

Продукція
будівництва

10,6

9,8

Інвестиції
в основний капітал

4,1

 

3,6

Експорт
товарів, послуг

3,5/6,0

 

2,8/5,3

Імпорт
товарів, послуг

2,7/3,5

 

3,1/3,8

 

Роздрібний
товарооборот

7,4

7,5

Питома

вага виробництва основних галузей промисловості
відносно до України в цілому, %

Промисловість,
всього

2,3

2,5

–    машинобудування

2,7

2,8

–   виробництво

харчових продуктів

4,7

4,3

–    виробництво

хімічних речовин та

хімічної
продукції

0,6

1,0

–    металургійне

виробництво

1,0

0,9

–    постачання

електроенергії, газу,

пари
та кондиційованого повітря

2,8

3,3

Структура

промислового виробництва, %:

Промисловість,
всього

100

100

–    машинобудування

9,0

8,7

–   виробництво

харчових продуктів

41,2

37,0


текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри,

виробів
зі шкіри та інших матеріалів

 

1,0

 

0,8

–    виробництво

хімічних речовин і

хімічної
продукції

0,7

1,2

–    металургійне

виробництво

6,9

6,1

–    постачання

електроенергії, газу,

пари
та кондиційованого повітря

22,7

24,8

–    інші

18,5

21,4

Агропромисловий

потенціал

 Земельний
фонд всього
, тис. га (за

даними
Головного управління Держгеокадастру в Одеській
області)

3
331,4

3
331,4

у
тому числі:

 

 


сільгоспугіддя, тис.га / % від всіх

сільгоспугідь
України

2659,1/

6,2

2659,2/

6,2

з
них рілля

2074,9/

6,4

2075,5/

6,4

Суб’єкти
господарювання, од.

 

 


фермерські господарства

5116

5176


приватні підприємства

15502

15611

Валова продукція
сільгоспвиробництва, млн. грн./ % від виробленої в
Україні

11943,2

/4,4

15617,5

/3,8


рослинництво, %

10162,1

/3,8

14990,5

/3,6


тваринництво, %

1781,1

/0,7

627,0

/0,2

Валовий
збір та питома вага основної

продукції
рослинництва в загальних обсягах України, млн. т/%:

 

 


культур зернових та зернобобових

4,3/6,2

3,7/5,0

 


культур олійних

 

1,3/5,8

 

0,7/4,5


культур овочевих

0,3/3,0

0,3/3,1


культур плодових та ягідних

0,1/4,3

0,1/4,8


винограду

0,3/63,4

0,2/66,6

Виробництво
продукції тваринництва та

питома
вага в Україні:

 

 


м’ясо, тис.т/%

64,1/

1,9

59,0/

1,7


молоко, тис.т/%

334,8/

3,3

321,4/

3,3


яйця, млн.шт./%

251,8/

1,6

203,5/

1,2

Зовнішньоекономічна

діяльність

Географія
експорту товарів, %:

2018 р.

2019 р.


країни СНД

14,4

 


країни ЄС


27,7

25,6

Структура
експорту, %:

 

 


продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

1,5

2,7


продукти сільського
господарства та харчової промисловості

72,1

 

54,4

 

–    недорогоцінні

метали та вироби з

них

6,8

 

 

4,5

 

–    машини,

обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

4,8

 

5,4

 

        

мінеральні
продукти

0,1

 

0,2

 

–    засоби

наземного транспорту,

літальні
апарати, плавучі засоби

10,9

 

6,6

–    інші

товари

3,8

 

26,2

Обсяг

зовнішньоторговельного обороту, млн. дол.

США:


всього

3224,9

3 228,7

 


експорт

1668,5

 

1384,1

 


імпорт

1556,4

 

1905,1

 


сальдо

112,1

 

-521,0

Обсяг
залучених іноземних інвестицій:

 

 

всього,
млн. дол. США

1207,1

 

1279,3

на
одного мешканця, дол. США

505,4

540,3

 

Соціальна
та гуманітарна сфера

Наука, освіта

Кількість організацій, які виконують
наукові дослідження, розробки, од.

48

51

Чисельність науковців, осіб

2548

2274

Чисельність докторів наук, осіб

265

245

Чисельність кандидатів наук, осіб

631

553

ВНЗ
ІІІ-ІV рівня акредитації, одиниць/студентів, (тис. осіб)

 

21/93,4

 

22/91,7

ВНЗ
І-ІІ рівня акредитації, одиниць/студентів, (тис. осіб)

 

19/14,1

 

19/13,6

Професійно-технічні

навчальні заклади, одиниць/студентів, тис. осіб

 

38/14,8

 

36/14,5

Денні

загальноосвітні навчальні заклади, одиниць/учнів

844/

252 689

800/

262 815

Постійні

дошкільні заклади, одиниць/дітей, тис. осіб

750/

75,5

738/

74,1

Навчально-виховні

заклади (інтернати), одиниць/учнів, тис. осіб

 

23/

2,7

 

23/

2,7

Дитячі

позашкільні установи, одиниць/учнів, тис. осіб

108/129,0

*

Охорона здоров’я

Лікувальні
заклади, одиниць

88

84

Ліжковий
фонд, тис. одиниць

18,5

17,9

Амбулаторно-поліклінічні

заклади, одиниць

 

514

 

509

Чисельність
лікарів, осіб

11,2

11,1

Культура

Театри

7

7

Філармонії

1

1

Кінотеатри
(демонстратори
фільмів)

20

19

Бібліотеки

807

801

Клуби
(клубні
заклади)

735

735

Музеї

13

14

Дитячі
музичні школи

46

46

Дитячі
школи мистецтв

15

15

Пам’ятки:

 

 


історії

1,3

1,3


архітектури

1,4

1,4


археології

1,7

1,7

Спорт і туризм

Стадіони

31

31

Спортивні
зали

 

814

 

814

Спортивні
майданчики

1877

1894

Плавальні
басейни

54

36

Туризм
всього,
(тис.
осіб)

 

81,4

 

99,8

у
тому числі іноземних

2,1

0,8

 

*Статистичні дані не формуються